Манявський Скит (Український Афон, Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир) — православний монастир, заснований Йовом Княгиницьким у 1606 році поблизу села Манява (Богородчанський район, Івано-Франківська область). Це пам’ятка архітектури початку XVII століття.
Манявський Скит — це аскетичний чоловічий монастир східного обряду, важливий осередок духовності, культури та мистецтва України. Колись він мав близько 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, Буковині та Молдові. Скит був центром культурного життя Галичини, з великою бібліотекою та славнозвісним іконостасом, виконаним українським живописцем Йовом Кондзелевичем. Після закриття монастиря в 1785 році іконостас було переміщено до церкви села Богородчани, а з 1924 року він зберігається в Національному музеї у Львові ім. Андрія Шептицького.
Споруди храмів, келій та господарських приміщень Манявського Скиту виконані з каменю і є класичним зразком церковної архітектури XVII-XVIII століть. На території монастиря збереглися значні архітектурні пам’ятки, серед яких монастирська вежа-скарбниця, церква святого Бориса і Гліба та підземна церква архистратига Михаїла.
Особливе духовне значення має чудотворна ікона Божої Матері «Ізбавительниця», написана у 1788 році на горі Афон. У 2003 році її передав до Манявського монастиря архимандрит Філагрій (Камінський).
У 1980 році на базі монастиря був відкритий історико-архітектурний музей, а 28 травня 1998 року відбулося офіційне відкриття Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря.
